top of page
ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ:
1. Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.
2. Поговоріть із дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові вислухати та допомогти.
3. Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації. 4. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою (шкільний психолог, учителі, директор школи, заступник директора з виховної роботи, старші учні).
5. Повідомте керівництво навчального закладу, класного керівника про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
6. Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.
ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКЩО ВОНА ВИЯВИЛАСЯ АГРЕСОРОМ?
Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.
1. Відверто поговоріть із дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте, як вона ставиться до своїх дій і як реагують на ситуацію інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".
2. Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях. 3. Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки — просто дитячі жарти".
4. Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування речей, принизливі висловлювання або жести.
5. Діти, які булять, заперечують це. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
6. Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
7. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитися — дитина намагається змінити ситуацію.
8. Загрози і покарання не спрацюють. Це може тільки посилити агресію і невдоволення.
9. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило, відсторонюється від почуттів іншої людини.
10. Агресивна поведінка та прояви насильства можуть указувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.
Пам’ятайте, що батьки відповідають за дії своєї дитини.
bottom of page